Артем Шулянський: «Фізично я готовий на сто відсотків»
Новачок Оболоні Артем Шулянський розповів про перші дні у складі «пивоварів», перехід з Олександрії, знайомство з командою та очікування від дебютного матчу проти Кудрівки. 25-річний півзахисник також пояснив вибір 14-го номера та розповів, чому саме Оболонь стала для нього важливим новим етапом кар’єри.
Артеме, ти зовсім недавно приєднався до команди, але вже встиг провести кілька тренувань і вирушаєш з Оболонню на перший матч. Які твої перші враження від команди?
Команда прийняла мене дуже добре. Усі допомагають освоїтися, тому мені тут дуже подобається. Я лише чотири дні в команді, провів чотири тренування, але вже можу сказати, що все на найвищому рівні. Хочу прогресувати тут і приносити користь команді.
Ти добре знайомий із Дмитром Машньовим, адже ви разом грали в Олександрії. Чи допоміг він твоєму переходу в Оболонь?
Звичайно. Діма телефонував, запитував, чи хочу я тут бути, ми спілкувалися щодо переходу. Тому він справді доклав частину зусиль до мого переходу в Оболонь.
Ти киянин, свій футбольний шлях розпочинав в академіях київського Арсеналу та Динамо. Наскільки важливо для тебе повернутися до рідного міста?
Звичайно, це дуже важливо. Можна сказати, я повернувся додому. Дуже хотілося потрапити саме сюди: тут і Київ, і Діма, і дуже хороша команда. Тому я справді хотів повернутися.
Увесь твій професійний шлях фактично був пов’язаний з Олександрією. Ти провів там близько чотирьох років. Наскільки незвично вперше на професійному рівні змінювати клуб?
Це футбол. Ти граєш в одному клубі, але в певний момент потрібно рухатися далі. Треба було щось вирішувати з кар’єрою та відновлювати її. Тому для мене це дуже хороший шанс як для футболіста — проявити себе в Оболоні.
Ти згадав про відновлення кар’єри. Останній період в Олександрії був непростим: травма, відновлення. Як емоційно переживав цей етап?
Було важко, тому що після травми я ще не грав. Були й певні непорозуміння, коли мене не випускали та не давали можливості проявити себе. Звичайно, дуже допомагали мої рідні. Але добре, що все так склалося і зараз уже все добре. Я дуже цьому радий.
Ти неодноразово грав проти Оболоні у складі Олександрії. Які спогади залишилися від цих матчів?
Завжди було складно грати. Якщо згадати, ми грали 0:0, 2:2 — і кожен матч був важким. Це боротьба, силові єдиноборства, де на перший план виходить характер.
Ти приєднався до Оболоні вже під час сезону, але перед цим проходив збори з Олександрією. Чи допоможе це тобі швидше набрати оптимальні кондиції?
Я підтримував форму з іншою командою, проходив збори й вважаю, що дуже добре підготувався. Були інтенсивні тренування, робота в залі, силові вправи. Тому фізично я готовий на сто відсотків.
Ти обрав в Оболоні 14-й номер. Чому саме він?
Є особлива причина. Я починав кар’єру в Арсеналі саме під 14-м номером і дуже довго з ним грав. Потім перейшов до Динамо, де вже обрав 11-й номер. Тут 11-й зайнятий, тому, звичайно, повернувся до 14-го.
Попереду твій перший офіційний матч за Оболонь — проти Кудрівки. В офіційних зустрічах раніше з ними не перетинався?
Ні, в офіційних матчах не грав. Лише одного разу зустрічався з Кудрівкою у товариському матчі.
Що можеш сказати про майбутнього суперника?
Я грав проти них перед стиковими матчами, ще у складі Олександрії. Вони дуже добре володіли м’ячем проти нас, у них були хороші атаки. Це команда, яка може швидко бігти вперед і загострювати гру.
У складі Оболоні зараз грає Євгеній Мировський — один із лідерів Кудрівки минулого сезону. Він розповідав щось про колишню команду?
Чесно кажучи, ні. Можливо, він щось розповідав хлопцям, але я нічого не чув. Я дуже щасливий, що нарешті можу грати та проявляти себе. Хочеться допомогти команді здобувати перемоги. Тому ми їдемо тільки за перемогою.
