Олександр Антоненко: «Ми не можемо самі собі створювати ситуацію, коли починаємо матч із 0:2»

Головний тренер «Оболоні» Олександр Антоненко після матчу з ЛНЗ відповів на запитання журналістів, оцінив гру команди, зміни в тактичній побудові та пояснив, що потрібно виправляти вже найближчим часом.

— Олександре Сергійовичу, два складних поєдинки поспіль проти команд, які претендують на єврокубкову зону. Який позитив можете відзначити саме після сьогоднішнього матчу?

— Позитив — це другий тайм і ставлення гравців до гри. Але ми не можемо починати кожну зустріч із форою для суперника, тим більше проти таких команд, як «Харків» чи ЛНЗ.

Це ненормально. Нам потрібно робити висновки — не тільки тренерському штабу, а й самим футболістам. Я постійно беру відповідальність на себе, але ставлення до гри також залежить від гравців. Ми не можемо самі собі створювати ситуацію, коли починаємо матч із рахунку 0:2. Постійно відіграватися з такої фори дуже непросто.

— Ви починали матч із трьома центральними захисниками, але вже після двох пропущених м’ячів на 21-й хвилині зробили заміну — Маткевич вийшов замість Жовтенка. Чому вирішили так швидко перебудуватися?

— У нас на правому фланзі була побудована схема, де цей сектор повинні були страхувати правий центральний захисник, крайній захисник і центральний півзахисник, який грав вище в цій трійці. Але з об’єктивних причин це не спрацювало так, як ми планували.

Тому ми вирішили змінити структуру. Ми готували цей план протягом тижня, але футбол — це гра, і якщо щось не працює безпосередньо на полі, тренер повинен реагувати.

— «Оболонь» завжди славилася безкомпромісністю, боротьбою та вмінням компенсувати певні технічні моменти саме характером. Сьогодні особливо в першому таймі здалося, що команда програла багато єдиноборств і підборів. Погоджуєтеся?

— Так, я погоджуюся. Це саме те, про що я говорю, коли кажу про налаштування.

За результат ми можемо відповідати. Але за ставлення гравців до гри, особливо з перших хвилин, ми не можемо безпосередньо впливати вже під час самого матчу. Ми пояснюємо футболістам, розповідаємо, що потрібно робити: підбирати другі м’ячі, не відступати від боротьби, не програвати єдиноборства.

Якщо щось не виходить, нам потрібно розібратися, чому саме. Чому ми не зробили те, що повинні були зробити. І вже після цього — робити висновки.

У другому таймі це змінилося. Як мінімум, гра вирівнялася, ми почали створювати моменти.

— Наскільки важливим став забитий гол? За рахунку 0:3 було складно розраховувати на камбек, але команда нарешті забила свій перший м’яч у чемпіонаті.

— Звичайно, цей гол зняв певний психологічний тягар. Ми були єдиною командою, яка ще не забивала в чемпіонаті. Тому коли нарешті забили, команда ніби видихнула.

Після цього були моменти, могли забити ще. Звичайно, коли програєш 0:3, дуже важко повернутися в гру, але важливо було хоча б показати характер і не зупинятися.

— Що ви сказали команді в перерві? За рахунок чого вдалося настільки змінити гру після перерви?

— Ми по-чоловічому поговорили в роздягальні. Сказали, що так не може бути. Вже другу гру поспіль ми фактично віддаємо перший тайм.

Ми завжди славилися тим, що були непоступливою командою, що за кожен м’яч потрібно боротися. Те, що було в першому таймі сьогодні, — зовсім не те, що ми хотіли бачити.

Чому так сталося? Нам потрібно розібратися.

— Але це вже шостий тур. Як виправляти ситуацію?

— Звичайно, будемо робити кардинальні висновки. І щодо себе, і щодо гравців, і щодо команди загалом.

Але якщо футболіст виходить на поле і не віддається грі, то, напевно, у футболі робити нічого. Це командний вид спорту, тут кожен повинен віддаватися на сто відсотків.

Нам потрібно це змінювати, і ми будемо це робити.